Сьогодні під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України розглянуто питання стосовно нещодавно введеного нового податку на всі лісові землі, а власне запровадженням подвійного оподаткування лісової галузі.
Як повідомила заступник начальника Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Валентина Уварова, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності з 15.08.2018 року.
Поява відповідної зміни стала можливою внаслідок порушення регламентних норм, коли між першим та другим читанням була внесена правка, яка жодним чином не кореспондується з положеннями законопроекту, що були ухвалені в першому читанні.
«Пунктом 7 розділу ІІ цього Закону внесено зміни до Податкового кодексу, зокрема у пункті 273.1 статті 273 зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто, до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, то після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (причому порядку взаємозаліку не передбачено)», – повідомила вона.
Валентина Уварова роз’яснила, що відповідно до норм (підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12) Податкового кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). «В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Вказана норма Податкового кодексу надає можливість впровадження змін щодо місцевих податків та зборів не раніше 2020 року», – підкреслила заступник начальника Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства.
Однак, Державна фіскальна служба України зобов’язала головні управління ДФС у областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС забезпечити подання уточнюючих декларацій з плати за землю суб’єктами господарювання, у яких в користуванні є лісові землі, вже у цьому році.
Тобто, базові постулати податкового законодавства зневажаються, а власне принцип стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 ПК).
«Проведений аналіз впливу додаткового податкового навантаження на діяльність суб’єктів господарювання (платників податків) лісової галузі показав, що додаткове податкове навантаження не витримають підприємства не лише Південно-східного регіону, але й решта підприємств галузі», – зазначила Валентина Уварова.
Так, за підрахунками, при ставці земельного податку 0,1% збитковими будуть і підприємства Півдня і Сходу, і окремі підприємства галузі. При ставці земельного податку 1% з 286 підприємств – 244 будуть збиткові. При ставці земельного податку від 3% до 5% всі підприємства будуть вимушені припинити свою діяльність.
За словами фахівців, якщо розмір рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів в середньому по Україні коливався близько позначки у 100 грн/га, то після новації за такими ставками земельного податку “злетить”, в окремих випадках, до 800 грн/га.
Стосовно відтермінування застосування земельного податку на лісові землі Держлісагентство звернулось до ДФС, відповіді наразі не отримано.
Також під час розгляду питання було зазначено про позицію Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. У своєму листі Комітет повідомив, що впровадження додаткового оподаткування лісових земель можливе лише з дотриманням основних принципів податкового законодавства, про що було зазначено у зверненні Комітету до ДФС та Мінфіну.
Окрім того, у своєму зверненні Комітет вимагає терміново відкликати зобов’язання ДФС до своїх обласних управлінь про подання уточнюючих декларації. ДФС на звернення Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики не зреагувало.
З огляду на це, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики своїм листом повторно надіслав вимогу з урахуванням наведених обґрунтувань та з урахуванням презумпції правовірності рішень платника податків, як основного принципу побудови податкового законодавства, прийняти заходи щодо приведення своїх вимог до базових норм податкового законодавства.
У свою чергу, присутній на колегії народний депутат України Андрій Лопушанський підтвердив, що зміни до Податкового кодексу стосовно подвійного оподаткування були внесені без обговорення у сесійній залі, і в Закон, який не мав відношення до лісової галузі.
«Наразі в Парламенті створена і працює робоча група для вирішення цієї проблеми. Обговорюються різні варіанти. На мою думку, найкращий варіант – це відмінити земельний податок на всі лісові землі. І паралельно збільшити ставку рентної плати. А також створити Державний фонд лісового господарства шляхом розподілу частини рентної плати до фонду та місцевих бюджетів. Це має бути комплексно. Парламент має відмінити новий податок і запровадити комплекс заходів для підтримки та розвитку як лісового господарства, так і громад», – повідомив Андрій Лопушанський.
Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар підкреслив, що наразі Агентство проводить активні консультації в комітетах Парламенту та з народними депутатами щодо вирішення цього питання.
«Ми всі, і присутні начальники обласних управлінь, мають включитися в цю роботу. Ми бачимо, що вже обласні ради починають приймати звернення щодо відміни цього податку, адже люди розуміють – лісгоспам не буде можливості сплатити новий податок, а отже і громади не отримають кошти на розвиток. І таким чином програють всі. Тому потрібно прийняти правильне рішення на користь і лісової галузі, і громадам», – наголосив Володимир Бондар.
